Перший випуск... Які вони? Всі такі різні, веселі, майже дорослі, вже відповідальні, але все такі ж невгамовні, ніби діти.
Через рік наше місце займуть інші. Ким станемо ми, де будемо, як скоро повернемося в рідні кабінети до найкращих, самих розумних, самих близьких вчителів, які ось уже 11 років замінюють нам батьків, друзів, які вчать не тільки наукам і правилам, а й тому, як бути добрими, чесними, благородни¬ми людьми. Вийти в життя і направити його в кращу сторону. -Адже вчителі дивляться на нас з такою надією, що виправдати її ми просто мусимо, не зважаючи на те, що це буде дуже складно.
Залишився рік, як проведемо ми його? Намагатимемось залишити після себе найкращі, світлі спогади, з великим трудом, але все ж таки подамо гарний приклад молодшим.
Ми - перший випуск і від того, як ми себе покажемо, залежить престиж, авторитет і республіканське значення рідної гімназії.

Ми обов'язково виправдаємо Ваші надії, обіцяємо!!!
Представляєм вам деякі інтересні моменти із шкільного життя нашого класу:
Урок історії: Пацела Дмитро:" Жили були два гетьмани: один - бідний, другий - багатий. І тут захатели вони кароче посмотреть, хто із них лучше..." — розказував про гетьманщину лівобережної і правобережної України. У Діми є ще час вивчити українську мову.
Поздоровлення вчителя англійської мови з Днем народження: У нашого вчителя англійської мови був День народжен¬ня. Ми купили букет квітів і листівку. Одного з наших хлопців засунули у шафу і ось, коли заходить вчитель на урок, чути сигнал, хлопець виходить із шафи, в руці несе букет квітів і листівку і починає співати пісню „Happy Birthday to you". Починає співати весь клас. Вчителю дуже сподобалось, якщо бути точнішим, то вона була в шоці. Регіт нашого класу заполонив всю аудиторію. А ще, коли ми їхали в ліс на День здоров'я, то в школі забули нашого класного керівника Галину Іванівну. А насправді, ми хороши і дуже любимо свою гімназію.
<< Назад